- тупання
- —————————————————————————————ту́панняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
тупання — я, с. Дія за знач. тупати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
тупання — (биття, стукання ногами об підлогу, землю), тупіт, тупота[і]ння; тупотня(ва), тупанина (часте, сильне стукання; стукання багатьох людей) … Словник синонімів української мови
тупанина — и, ж. Часте тупання або тупання багатьох … Український тлумачний словник
підтупатися — аюся, аєшся, док., розм. Стомитися від тривалого ходіння, тупання … Український тлумачний словник
туп — ту/п, ту/пу ту/пу, виг. 1) Звуконаслідування, що означає звук від ходіння, бігу. || у знач. ім. Тупання. 2) розм. Уживається як присудок за знач. тупати, тупнути … Український тлумачний словник